17 травня – день пам’яті видатного авіаконструктора, талановитого керівника, надзвичайної людини П.В. Балабуєва. Усе його життя стало прикладом сумлінного самовідданого служіння Батьківщині. Свої сили, прагнення, знання, невичерпну енергію він спрямував на розвиток авіаційної промисловості України, літаків «АНТОНОВ». Він брав участь у створенні майже всіх крилатих машин марки «АН». Тут пройшло становлення Балабуєва як фахівця. Саме його Олег Костянтинович Антонов обрав своїм наступником. Петро Васильович очолював підприємство в період з 1984 р. до травня 2005 р.
Багато в чому завдяки йому ДП «АНТОНОВ» вдало подолало буремні 90-ті та продовжило працювати. Під керівництвом П.В. Балабуєва з’явилися та стали на крило ціла низка нових «АНів», в тому числі найбільший в світі транспортний Ан-225 «Мрія», середній військово-транспортний літак короткого злету та посадки Ан-70, легкий Ан-38, регіональний пасажирський Ан-148. Було створено авіакомпанію «Авіалінії Антонова», яка започаткувала світовий ринок повітряних перевезень надважких та великогабаритних вантажів.
П.В. Балабуєв – лауреат числених державних премій та нагород. У 2001 році за видатний внесок у розвиток цивільної авіації він був нагороджений премією імені Едварда Уорнера - першого президента Ради ІКАО. Вручаючи Петру Васильовичу високу нагороду, тодішній президент Ради ІКАО Ассад Котайт сказав: "Прозорливість пана Балабуева, його якості лідера, видатного інженера і організатора дозволили здійснити успішну розробку повітряних суден, які забезпечують безпечне перевезення людей, устаткування і техніки в усіх районах світу і відіграють важливу роль у виконанні гуманітарної місії ООН".
Петро Васильович пішов з життя 15 років тому. Проте про нього з теплотою та вдячністю, з захопленням та повагою постійно згадують ті, кому пощастило з ним працювати, або просто бути знайомим з його яскравою особистістю.
Сьогодні керівники ДП «АНТОНОВ», ветерани підприємства традиційно вшанують пам’ять П.В. Балабуєва покладанням квітів на його могилу на Берковецькому цвинтарі, а також до меморіальної таблички, встановленої на будинку по вулиці генерала Вітрука, де Петро Васильович мешкав багато років.
